Аналіз ґрунтів: визначення гранулометричного складу, типу ґрунту та агрегатної структури з використанням методу лазерної дифракції
Аналіз ґрунтів є одним з найбільш важливих засобів пізнання генезису, діагностики і класифікації ґрунтів. Проведення аналізу для сільськогосподарських цілей дозволяє зробити агроекологічну оцінку ґрунтів, спрогнозувати зміни властивостей ґрунтів у процесі їхнього природнього розвитку і використання, допомогти у виборі оптимального режиму природокористування. Проведення таких досліджень варто замовляти як власникам великих аграрних ділянок, такі і тим хто тільки замислюється про купівлю землі.
Якість ґрунту є не лише важливою частиною екосистеми, але й неймовірно складною системою у процесі будівництва житлових і комерційних будівель.
Отже, для початку обговорення цієї теми наведемо приклади і покажемо чому важливо аналізувати якість ґрунту і які це дає переваги надалі:
В аграрному і домогосподарському секторі, сфері ландшафтних робіт та озеленення |
У сфері будівництва споруд і автошляхів: |
|
|
|
|
|
Як бачимо, аналіз ґрунту має багато переваг, які допоможуть запобігти втратам бізнесу, приватного будинку та здоров’я, вберегти і відродити нашу землю. Першочерговим є чітке розуміння цільового призначення земельної ділянки і бажання отримати інформацію про потенціал ґрунту. Це отримало додаткову актуальність в Україні у зв’язку з відкриттям ринку землі, так як постає питання оцінки вартості з боку продавця та оцінки доцільності придбання ділянки для покупця. Детальний аналіз ґрунту допоможе профільним фахівцям визначити родючість землі, її потенціал, ризики, небезпеку, і, зрештою, за сукупністю цих даних – обґрунтувати її ринкову вартість та інвестиційну привабливість.
Перелік показників, за якими можна проаналізувати ґрунт, дуже великий, але першим кроком до його характеризації є визначення типу ґрунту та належності його до певного класу, яке базується на його механічному (гранулометричному) складі, який також називають текстурою ґрунту. Від текстури залежить водний, повітряний і тепловий режими ґрунту, режим його живлення, а тому гранулометричний аналіз має важливе значення при аналізі ґрунтів.
Гранулометричним складом ґрунту називають масове співвідношення твердих частинок різного розміру, що входять до його складу, які можна виділити у межах безперервного ряду умовних розмірних груп, так званих гранулометричних фракцій. Так, приміром, фракцію розміром частинок від 0.01 до 1 мм відносять до піску. Якщо така фракція складає левову частку, це означає, що такий ґрунт є не пластичним, легким і насиченим повітрям, однак бідним на органічні поживні речовини, легко пропускає воду і сприяє швидкому розкладанню добрив, тому у ньому потрібно вирощувати культури, яким найкраще підходить піщаний ґрунт, але при цьому необхідно забезпечити можливість регулярного поливу та підвищені норми підживлення.
Гранулометричний склад є релевантним критерієм для системи класифікації ґрунтів, так як значною мірою він успадкований від ґрунтоутворюючих порід. Тому, за допомогою даних гранулометричного аналізу можна провести швидкий і зручний опис та порівняння різних типів ґрунтів. Однією з поширених в Україні є класифікація ґрунтів за гранулометричним складом, запропонована у 1965 році вченим-ґрунтознавцем Н. А. Качинським, яка може бути представлена у вигляді таблиці (табл. 1).
Вміст фізичної глини (частинок <0.01 мм),% | Коротка назва ґрунту за гранулометричним складом | ||
---|---|---|---|
Ґрунти підзолистого типу ґрунтоутворення | Ґрунти степового типу ґрунтоутворення | Солонці та сильносолонцеві ґрунти | |
0-5 | 0-5 | 0-5 | Пісок пухкий |
5-10 | 5-10 | 5-10 | Пісок звʼязковий |
10-20 | 10-20 | 10-15 | Супісок |
20-30 | 20-30 | 15-20 | Суглинок легкий |
30-40 | 30-45 | 20-30 | Суглинок середній |
40-50 | 45-60 | 30-40 | Суглинок важкий |
50-65 | 60-75 | 40-50 | Глина легка |
65-80 | 75-85 | 50-65 | Глина середня |
>80 | >85 | >65 | Глина важка |
В міжнародній практиці класифікацію ґрунту для визначення його типу проводять за допомогою тривимірної діаграми – трикутника Фере, який зображений на Рис. 1.
Рис. 1 Трикутник Фере для класифікацій ґрунтів за гранулометричним складом.
![](https://novations.ua/wp-content/uploads/2023/06/Знімок-екрана-2023-06-08-о-13.15.59-300x271.png)
Аналіз, на якому базується класифікація Качинського, заснований на седиментаційному методі визначення розміру частинок. Його принцип полягає у тому, що кінцева швидкість осадження сферичної частинки залежить від діаметра частинки і властивостей суспензії. За даним методом зразок ґрунту поміщують у лабораторний циліндр, заповнений водою, після чого залишають частинки ґрунту осідати в спокійній суспензії. В ході цього процесу через певні проміжки часу вимірюється зменшення щільності (питомої ваги) суспензії.
І хоча даний метод все ще є поширеним, він є рутинним та довготривалим, а за його допомогою можна проводити аналіз всього кількох зразків за один день. За різними літературними і нормативними даними, з метою адекватної оцінки природного стану аналіз ґрунту необхідно повторювати кожні 2-3, максимально 5 років, відбираючи в середньому 10 зразків з кожного гектара ділянки. В Україні у 2022р. тільки пшеницею було засіяно 6.73 млн. га полів, тобто якщо 10 тис. тестів будуть проводитись паралельно, знадобиться більше 6ти років щоб протестувати цю територію методом седиментаційного аналізу, а враховуючи періодичність аналізу – отримані дані вже втратять свою актуальність. Також суттєвим недоліком методу Качинського є те, що швидкість осадження залежить не тільки від розміру частинок, а і від їх густини, що призводить до істотної неточності вимірів.
Альтернативним та сучасним методом аналізу гранулометричного складу ґрунтів, який широко використовується у всьому світі, є метод лазерної дифракції. В його основу покладено вимірювання кутового розподілу інтенсивності розсіяного світла частинками грунту при проходженні лазерного променя через диспергований у супензії зразок. Далі застосовується математичний апарат теорії розсіювання світла для перерахунку зареєстрованого розподілу інтенсивності в об’ємний розподіл частинок за розмірами.
Аналіз методом лазерної дифракції використовується для всіх фракцій ґрунту і дає найбільш повний розподіл елементарних ґрунтових частинок і макроагрегатів в ході одного аналізу. Даний метод має гарну відтворюваність результатів та є стандартизованим у країнах Європи та США (ISO 13320, ASTM E 3340-22, USP 429). При проведенні аналізу зразок диспергують: можливе сухе диспергування повітрям та диспергування у рідинах з використанням різних дисперсантів, в залежності від типу ґрунту. Більш детальну інформацію щодо використання рідинних дисперсантів для дослідження різних типів ґрунтів скоро зможете прочитати у нас на сайті. Далі його вносять у прилад для отримання повної картини розсіювання. Вимірювання методом лазерної дифракції є швидким (до 5 хв на аналіз), точним та не вимагає великої кількості зразку.
Результати аналізу отримують у вигляді графіків (рис. 2)
Рис.2 Вигляд результату аналізу методом лазерної дифракції, де акумулятивна крива зображує кількість частинок менших відповідного діаметру, а інтервальна – відсотковий вміст частинок цього діаметру у досліджуваному зразку.
![](https://novations.ua/wp-content/uploads/2023/06/Знімок-екрана-2023-06-08-о-11.01.51-1024x492.png)
Результати досліджень
Лазерні аналізатори розміру часток характеризуються точністю, широким діапазоном вимірювань, простотою в експлуатації та високою швидкістю проведення аналізу. За допомогою аналізатора розмірів частинок можна визначити необхідні заходи щодо покращення стану даної землі для відповідних цілей.
Даний метод вимірювання дозволяє отримати результати аналізу в табличному вигляді:
Глина | <0.001 мм | 7.04% |
Пил | 0.005-0.001 мм | 5.17% |
Пил | 0.01-0.005 мм | 6.03% |
Пил | 0.05-0.01 мм | 27.25% |
Пісок | 0.25-0.05мм | 51.17% |
Пісок | 1-0.25 мм | 3.34% |
та у вигляді трикутника Фере (рис. 4).
Рис. 4. Трикутник Фере для визначення типу ґрунту
![](https://novations.ua/wp-content/uploads/2023/06/Picture1-295x300.jpg)
Аналізу отриманих даних дозволяє встановити, що досліджуваний зразок належить до супіщаного ґрунту. На території України, на Поліссі є поширеними супіщані дерново-підзолисті ґрунти. Даний тип ґрунту є бідним на гумус (0,7-2,0%), для підвищення їх родючості вносять органічні і мінеральні добрива.
Висновки
Метод лазерної дифракції широко використовується для визначення розмірів частинок в діапазоні від десятків нанометрів до кількох міліметрів. Цей метод є стандартизованим, простим у використанні, швидким, точним і відтворюваним, а також дозволяє застосовувати різні способи диспергування зразків (стисненим повітрям і різними рідкими дисперсантами в залежності від типу ґрунту), що робить його універсальним інструментом для продуктивного, автоматизованого і точного аналізу десятків зразків протягом одно дня одним оператором.
ТОВ «Новації» представляє в Україні відомого і визнаного виробника лазерних аналізаторів розмірів частинок – Bettersize Instruments Ltd. Для аналізу ґрунту, залежно від типу зразків, кількості зразків для щоденного аналізу та бюджету лабораторії, може бути запропоновано кілька моделей – Bettersizer 2600, Bettersizer ST, Bettersizer S3 та Bettersizer S3 Plus. Аналізатор моделі Betterrsizer S3 Plus дозволяє проводити аналіз не лише розміру, а і форми частинок, що дає додаткову інформацію для наукових досліджено у галузі ґрунтознавства. Більш детально ознайомитись з характеристиками і застосуваннями таких аналізаторів можна у нас на сайті за посиланнями: Bettersizer 2600, Bettersizer ST, Bettersizer S3/S3 Plus. Також ви можете зателефонувати до нашого офісу і фахівці ТОВ «Новації» проконсультують вас та за вашим запитом зможуть провести демонстраційний аналіз ваших зразків.